Він не просто викладає літературу. Він веде дітей шляхом життя.

37 років у професії. 35 із них у стінах Ліцей 14 імені українського професора Грушевського Сергія Федоровича. Тут його знають усі. І якщо запитати випускників: «Кого ви пам’ятаєте найбільше?», відповідь одна – Гаман Анатолій Михайлович.

– «Він уособлює у собі слово “людяність”. 25 років тому був першою людиною у моєму житті, хто щиро потурбувався, повірив у мене, навчив довіряти людям.…»

– «Не тільки вчитель, а наставник у доросле життя. Я надзвичайно вдячна долі, що мала такого класного керівника.»

– «…Давав повну волю висловлювати думки та ставити влучні запитання. Він є моїм прикладом, неймовірно цікавий вчитель та людина. Дуже розумний, начитаний та інтелігентний. На його уроки я завжди ходила з задоволенням і мріяла про те, щоб кожен урок був саме з цим вчителем…»

– «…саме з нього почалася моя любов до літератури. Він вміє не лише зачитати потрібну інформацію, а дійсно змотивувати до вивчення та зацікавити кожну дитину.»

– «…вчить критично мислити, мати свою думку. Випустив багато поколінь, якщо спитати дітей, кого вони будуть згадувати після закінчення школи, першим кого вони назвуть – вчитель зарубіжної літератури, Анатолій Михайлович!!!»

Його концепція проста й безкомпромісна:

Вчитель – це провідник. Література – дзеркало життя з усіма його світлими й темними сторонами.

Навчання – це праця, але праця, яку хочеться робити.

Кожен має право на свою думку й він навчає, як її формулювати та відстоювати.

Анатолій Михайлович – це острівець безпеки, інтелігентності та натхнення, який випустив уже десятки поколінь. І поки є такі вчителі, у любові до літератури можна бути впевненими.