Сьогодні ми писали не просто диктант. Ми писали історію єдності.

Українці з усіх куточків країни та світу одночасно сіли за парти, щоб разом написати Радіодиктант національної єдності. Серед них: учні, педагоги, директори наших закладів освіти, доєдналась й команда нашого управління.

У кожному рядку любов до рідної мови. У кожному слові гордість за свою країну. У кожній помилці (якщо й була) щирість і тепло українського серця.

Це більше, ніж традиція. Це символ нашої спільності, сили, нескореності.

Коли мільйони людей одночасно пишуть один текст, вони творять одне майбутнє.

Бо нас єднає мова.

І поки звучить українське слово – живе Україна.