Дякую, що були поруч

Зазвичай, готуючи дописи, ми працюємо над текстом. Але цей лист вдячності вирішили залишити без змін.

Бо є слова, які не потребують жодних доповнень. Їхня сила у щирості:

“Є в житті Вчителі, яких пам’ятаєш не лише за уроки, а за те, що відкрили перед тобою світ і навчили сміливо йти вперед. Для мене саме такою людиною є Остапець Леонід Леонідович, начальник відділу позашкільної освіти та виховної роботи управління освіти.

Сьогодні мої слова подяки адресовані Вам, Леоніде Леонідовичу.

Дякую за цікаві уроки географії, незабутні походи, за подорожі, які відкривали світ, за можливість побачити інші країни й повірити, що мрії здійснюються.

Дякую за те, що завжди знаходили час, підтримували, допомагали долати найскладніші життєві ситуації й ніколи не залишали наодинці з проблемами.

Згодом доля подарувала мені честь стати Вашою колегою. Ви багато років поспіль очолювали первинну профспілкову організацію управління освіти, залишаючись мудрим наставником, людиною, яка завжди підтримає, порадить, простягне руку допомоги й вселить упевненість.

Ви навчили не лише орієнтуватися на карті світу, а й знаходити правильний шлях у житті. Найцінніше, чому Ви вчили своїм прикладом, це людяність, порядність, відповідальність і любов до людей.

Сьогодні Ваш син став на захист України, щодня оберігаючи наш спокій, наше майбутнє та право жити на рідній землі. Низький уклін Вам за те, що виховали справжнього Захисника.

Дякую за все: за науку, підтримку, дружнє плече, мудрі поради та за те, що Ви завжди поруч.

Нехай доля щедро віддячує Вам міцним здоров’ям, родинним теплом, миром і щасливими зустрічами з найдорожчими людьми.

Для мене Ви назавжди залишаєтесь не просто вчителем і колегою, а Людиною з великої літери.

Дякую Вам за все! Ваша колишня учениця, а зараз колега по роботі, голова Оболонської районної організації Профспілки працівників освіти Олена Бучма.”

Саме заради таких історій ми й створили цей проєкт.

Дякуємо всім, хто знаходить час сказати слова вдячності людям, які залишають слід у житті.